Ось скінчився вже рік навчальний

І останній дзвінок задзвенить.

Хай залишиться в пам’яті й шані

Ця остання учнівська мить!

  26 травня  в нашій школі відбулося свято Останнього дзвоника. Гостями свята були наші духовні наставники Всечесні отці Іван, Андрій та Олександр, голова Щирецької селищної ради Олег Василишин.

   Директор школи Пижик Г.М. та заступник директора  з навчально-виховної роботи  Соколова В.І. привітали усіх присутніх зі святом та вручили нагороди найкращим учням школи.

  Ведучими свята були дев’ятикласники Лев Андрій та Скородинська Софія. Пісню про останній дзвінок подарувала присутнім Кравчишин Анна (уч. 6-А класу). Десятикласники привітали своїх старших друзів –випускників  і подарували їм на згадку про школу маленькі дзвіночки.

    Урочисту місію останнього дзвоника  виконали учні 11-х класів  Кулик Анастасія та Гнат Ігор і першокласники Мельник Павло та Запотічна Ілона.

    Першими покинули урочисту лінійку і поклали квіти до пам’ятних знаків Щирця випускники школи під рушниковою доріжкою.

Той рушничок заквітчаний,

Щоб їх від зла й біди оберігав.

Давав наснагу і поїв піснями,

До рідної світлиці повертав.

В добру путь, випускники!!!

СВЯТО МАТЕРІ – СВЯТО ЛЮБОВІ!

Травень – особливий місяць, бо святкуємо з любов’ю урочистий, світлий День Матері. Свято Матері завжди припадає на другу неділю травня, коли все цвіте, здається, ніби природа разом з нами це свято вітає. Воно схоже на ніжну травневу квітку, від якої не можна відвести очей. Це свято прийшло до нас із забуття, переживши нещадні заборони, і повертає нас душею до давніх традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя шану до матері. А слово це для кожного українця символізує священну трійцю – рідну матір, матір – Україну та Матір – Богиню.

І от воно знову відроджене. А разом з ним наші серця збагачуються  теплим і лагідним, як сонечко, словом Мама. Ми чекаємо травня, щоб віддати шану матері – берегині національних і людських ідеалів. Вишукуємо для неї небуденні звернення – матуся,нене, матінко – й не замислюємося, що могли б робити це частіше, бо ж лише любов перетворює будні на свято. Та чи знайдеться доволі слів, щоб оповісти про мамину мудрість, сердечність, самовідданість, роботящість, дбайливість, терплячість, щедрість, ніжність? Слова, можливо, знайдуться, але завжди їх буде замало й ніколи не буде доволі.

З пошани до матері починається Людина. Пам’ятаймо це, якщо хочемо, щоб наш рід не занепав, щоб діти виросли милосердними, чуйними людьми. Свічка палкого материного серця повсякчас освітлює їхню життєву дорогу,тож нехай і вдячність дітей матерям ніколи не буває запізнілою. З цією метою у Щирецькій ЗОШ №2 І – ІІІ ступенів у 4 класі вчитель  Івасик З.В.  провела родинне свято  під назвою «День Матері. Свято Матері – Свято Любові». Учні  вшанували рідних матусь, татусів, бабусь та дідусів, усю родину. Під час розповідання віршів, у таночках, іграх простежувалась невимушеність, безпосередність особистих проявів дітей. Особливо вразив танок « Гопак» у виконанні  хлопців класу. А на завершення   потішив усіх вальс  на подвір’ї школи. Батьки  та учні щиро подякували своїй першій вчительці  Зоряні Василівні за професійну майстерність, педагогічний талант, душевну щедрість  та  щиру відданість своїй справі.

                                                                          О.С. Даць, вчитель

                                                                Щирецької ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів

Прости нас, пам'яте, прости !

 

Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил.

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Мільярди вір – зариті у чорнозем,

Мільярди щасть – розвіяні у прах...

В.Симоненко

22 травня 2017 року  у Щирецькій  ЗОШ №2  І- ІІІ ст. пройшов День пам’яті  та скорботи про жертви, які загинули чи постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму. У цей день  ми згадували  кожного, хто став жертвою політичних репресій часів більшовицького режиму, був ув’язнений у концтаборах або засланий у далекі безлюдні землі. Згадували знищених радянською владою селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів. День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щорічно у третю неділю травня.

З метою формування національної свідомості, патріотичного виховання дітей та учнівської молоді та гідного вшанування жертв політичних репресій у школі проведено ряд  заходів. А саме, класними керівниками  5 – 7 класів проведені години спілкування на тему: «Реабілітовані історією».  Також учителі історії  Косилович О.О. та Василишин О.Б.  з учнями 8 – 10 – х класів провели  круглий стіл під девізом: «Для вашого життя – життя моє» .

Учні  були вражені численністю  жертв політичних репресій в Україні, які не піддаються підрахункам – це неймовірні цифри! Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них - понад 50 % українці). Величезну кількість наших громадян було розстріляно, решта -  пройшли тюрми, заслання, виселення; майже 3 мільйони українців пережили каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство.

Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Одним із трагічних символів тієї доби стала київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Там був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. На загальношкільному рівні хвилиною мовчання вшановано загиблих українців.

Мир і злагода — це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулих років, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.

                                      О.С.Даць, вчитель Щирецької ЗОШ №2 І – ІІІ ст.

Прощання з Буквариком

  Завершується навчальний  рік. Прийшла пора підвести підсумки. І учні першого класу Щирецької ЗОШ №2 І-ІІІ ст. зібралися на свято Прощання з Буквариком, щоб показати батькам  і вчителям, якими красномовними вони стали, як гарно навчилися читати, рахувати, які охайні у них зошити.

    Маленькі школярики дзвінко співали пісеньки про найріднішу людину на світі, яка допомагала їм долати нелегкі сходинки навчання, - матусю; про шкільного дзвоника, рідну мову, про неньку Україну. Вони голосно і виразно декламували вірші, розігрували сценки, загадували і відгадували загадки.

     Першокласники щиро дякували своїй першій вчительці Зуб І.С. та Букварикові за знання і допомогу, отримали дипломи випускника першого класу і з нетерпінням чекають початку канікул.

14 травня 2017 року о 16 годині у Щирецькому Народному домі відбувся творчий звіт дирекції школи, педагогічного та учнівського колективів про роботу у 2016-2017 н.р. перед батьками та громадськістю селища. Судячи з того, що весь зал був заповнений, думаємо, що робота школи не є байдужою для односельчан. Спочатку виступили учні 5-тих класів (кл.кер. Сениш Л.Р. та Даць О.С.) з привітанням матерям зі святом Дня матері. Учні 3-го класу, 5-тих класів, 6- тих, 9-го класів порадували присутніх своїми музичними виступами (вч. муз.мист. Книш П.М.). Ведучими були учні 9-го класу Лев Андрій та Скородинська Софія.

Директор школи Пижик Г.М. розповіла батькам та односельчанам про те, чим жила школа протягом навчального року, прокоментувала слайди про навчальні досягнення та виховні заходи, які відбувалися з вересня по травень, подякувала батькам за допомогу, підтримку, небайдужість до роботи школи, наголошувала про необхідність уваги до здоров’я дітей.

Ми маємо вірити в краще освіти, в те, що є люди, які готові нам не тільки дати Щастя, Любов, Гармонію, але й отримати їх від нас. Тому запалімо маленьку свічечку. Нехай її полум’я очищає нас, дарує нам тепло і любов. Нехай її вогник спалахує добром і оптимізмом, дає нам силу з упевненістю дивитися вперед. 

Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом — статус, що дозволить громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу. Прийняття безвізового режиму для громадян України є важливим кроком вперед на шляху реформування українського суспільства, об'єднання людей, побудови мостів через кордони. 

У зв'язку з Днями Євросоюзу в Україні та ухваленням 11 травня 2017 року Радою Міністрів ЄС рішення про скасування візових вимог для громадян України  у Щирецькій ЗОШ №2 І-ІІІ ст. в небо злетіли понад півсотні синьо-жовтих кульок, підтриманих радісним сміхом і вигуками молодших школярів – майбутнім незалежної України. Цього прагнули кращі сини і доньки нашої Вітчизни і, нарешті, їхні мрії здійснилися.

"Безвіз - це набагато більше, ніж спрощений спосіб виїзду за кордон, це - гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини і незалежності нашої держави" (Порошенко П.О.).