Понад Крутами –вічність у сурми сурмить!

29 січня 1918 року було перевернуто чергову криваву сторінку українського літопису. На залізничній станції Крути, неподалік від Києва, кілька сотень молодих людей боронили столицю у нерівному бою з шеститисячною армією червоноармійців і на кілька днів зуміли стримати інтервенцію більшовиків. Юні вояки, серед яких були студенти Університету св.. Володимира, Українського народного університету та учні гімназії ім. Б. Хмельницького мужньо відстоювали незалежність молодої української держави, але сили були нерівні…

Минуло сто років, але пам'ять про юнаків-героїв не загинула. Вона світить всім тим, хто готовий покласти своє життя в ім’я ідеї, в ім’я України.

29 січня 2018 року у Щирецькій ЗОШ №2 І-ІІІ ст. відбувся вечір пам’яті  Героїв Крут. Захід підготували учні 8-го класу під керівництвом Миги Н.Л. та педагога-організатора Доскоч Г.В. Сценку заклику на фронт зіграли Пушкар Максим (Микола Лизогуб), Мазурик Юрій (директор гімназії), Хмель Віталій (студент). Було продекламовано вірші українських поетів про юних лицарів духу, звучали розповіді про історичні події того часу, переглянуто відеофрагменти документального фільму «Молода кров». На завершення усі присутні виконали пісню «Червона калина» та державний гімн.

Костецька Уляна, учениця 10-го класу Щирецької ЗОШ №2 І-ІІІст.

              З Різдвом у серці

У Львівському обласному Будинку вчителя  25 січня 2018 року відбувся обласний фестиваль-конкурс пісенної творчості працівників освіти «З Різдвом у серці». Захід проведено з метою виявлення обдарованих вчителів, працівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Завдання фестивалю: збереження та примноження культурної спадщини українського народу, його традицій, звичаїв та обрядів; утвердження християнських цінностей, національної самосвідомості, почуття патріотизму і любові до рідної країни.

У фестивалі взяли участь близько 25-ти творчих колективів Львівської області та міста Львова. Продемонстрували свій талант та виконали колядку     « На Рождество Христа»  і тріо вчителів Щирецької ЗОШ №2 І – ІІ І ступенів: Книш П.М., Даць О.С. та Сениш Л.Р.

                     

24 січня учасниками драматичного гуртка Щирецької ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів приміщенні Народного дому було показано обряд щедрування «Маланка» та водіння «Кози».

Усі ці образи носять давній характер.

День святої Меланії, який припадає на 13 січня (саме в цей день вона померла), відомий в народі під назвою «Меланка» (або «Маланка»). Свята Меланія уславилась ще за життя своїми клопотами про хворих, бідних, самотніх людей, яким вона допомагала, не дбаючи про себе. Саме тому християни й вважають її святою.

Обряд водіння «Кози» належить до обрядів, за допомогою яких намагалися забезпечити гарний урожай, добробут, багатство. Коза, за давніми віруваннями, уособлювала багатство, достаток, тому молодіжні колективи  ходили з Козою і розігрували з нею різні сценки.

Свято відкривала солістка Марців Вероніка, яка виконала пісні «Різдво, Різдва» і «Україна колядує».

До господаря (Лев Андрій) та господині (Шимчишин Віталія) завітали щедрівники(Ванівська софія, Пушкар Лілія, Колодрубець Вікторія, Сабрига Марія, Стецура Наталя, Мозола Ярина) і привели з собою Маланку (Паснак Софію) – яка хату до середини мете і козу в решето доїть. А ще водили Козу (Лев Ілона), яку циган (Федевич Денис) і циганка (Марців Вероніка) хотіли продати господарям. Та коли коза настрибалася і ледь не «померла» її салом рятував лікар – аптекар(Скочиляс Роман). Разом з усіма учнями  та вчителями школи учасники колядували та щедрували, під музичний супровід  вчителя музичного мистецтва Книша Петра Михайловича..

 

"Помилуй, Боже, нас і Україну"

У ці зимові дні, коли по українській землі витає дух Різдва, коли маленький новонароджений Ісусик простягає свої рученята до кожної людини і будить у її серці любов і радість, потребує відчуття захищеності від усякого зла, у Щирецькій ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. відбулася зустріч з цікавою неординарною особистістю, колишньою вчителькою нашої школи Надією Юріївною Умриш. Доля занесла Надію на схід України, у Маріуполь, ще у 2007 році. І з цього часу, коли трішки підріс її син і пішов у садочок, влаштувавшись туди ж на роботу, вона почала "будувати Україну в Україні". Спочатку вчила діток української мови і розповідала їм народні казки, проводила дитячі свята рідною мовою. Це було дуже нелегко.
    І в час, коли на сході України розгорнулися бойові дії, вона знайшла однодумців, співпрацює з патріотично налаштованими маріупольськими українцями. Незважаючи ні на що, їх таки стає щороку більше.
   Але зустріч, на яку прийшли усі працівники школи: і педагоги, і учні теперішні й колишні, і техпрацівники, і багато знайомих з Надією людей була особливою.
  Надія Юріївна презентувала нам свою поетичну збірку "Прозріння". На початку презентації Ольга Іванівна Вакуленко, також учитель і поетеса, прочитала вірш Ліни Костенко "Доля". Слова з цієї поезії - "У мене претензій нема до Долі, моєї обраниці" - стали епіграфом зустрічі.
Півтори години у залі Щирецького Народного дому звучала поезія патріотична, від якої напружувалися нерви ( розділи "Молюсь за тебе Україно...", " Пошли нам, Господи, прозріння!..", "Розмова з поетами"), та інтимна ("Чарівлива весна", "Міражі щастя", "Чому не можу вас я відпустити?..").
   Вірші Надії Умриш неодноразово звучали уже і на шкільних, і на загальноселищних патріотичних заходах.
 

Слова, сказані Н. Умриш, "...Україна - єдина, і ніхто не в силі поділити її. Якщо ми, її народ, зрозуміємо свою відповідальність перед нею, перед самим собою, своїми прадідами та дітьми, внуками..." як  і слова поезії "До співвітчизників " -

... Чому сивіли вдови від розпуки?

Що ти зробив, коли лилася кров?!..

глибоко западають у душу і спонукають до роздумів, до дії, посилюють віру:"...прийде іще той час, коли байдужий врешті схаменеться, Сліпі прозріють і не раз Героям славним УКраїна посміхнеться!", "...лиш в заповідях Божих - наше щастя... Лиш в серці б Бога мати... й зберегти б...", "Схилімось в покаянні і просімо: Помилуй, Боже, нас у Україну!".

   Завершилася зустріч  словами подяки, обіймами, сльозами радості, спільною світлиною на згадку.

Г.В.Доскоч, педагог-організатор 

22 січня 2018 року учні та вчителі Щирецької ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. утворили живий ланцюг разом з керівними органами Щирецької територіальної об'єднаної громади, педагогічним та учнівськими колективами Щирецької ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. ім. Героя України Б.Ільківа.
Вперше символічну акцію - живий ланцюг було організовано у день 71 річниці Злуки, як символ єдності УНР і ЗУНР. 22 січня 1919 року на Софіївській площі у Києві відбулася подія, про яку мріяли багато поколінь українських патріотів, - урочисто проголошено Злуку УНР та ЗУНР. Цей день в історії України став національним святом - Днем Соборності.

                             Соборна Україна:  від ідеї до життя

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

         22 січня увійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Собор душі є у кожного із нас, а одним із головних завдань – знати і пам’ятати свою історію.

         З метою формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму, поваги до минуло українського народу та з нагоди відзначення Дня Соборності України у  Щирецькій ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів відбулися виховні заходи  «Україна – єдина Соборна держава» під керівництвом класних керівників школи. Учитель історії Косилович О.О. разом з учнями старших класів організувала   конференцію на тему: «Соборна Україна: від ідеї до життя».  Учасники та глядачі мали змогу вкотре ознайомитись з перебігом  політичних та історичних подій, що мали місце в утворенні і зміцненні української державності, історії та  діяльності УНР та ЗУНР, 100-річчя від часу проголошення IV Універсалом незалежності України. Під час конференції були  продемонстровані відеоролики ,продекламовані вірші на відповідну тематику.

         День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель!

Даць О.С., вчитель Щирецької ЗОШ №2 І-ІІІст.