18 листопада 2017 року нашому краянину, людині, яка була для усіх прикладом людяності, порядності, авторитету, лікарю, ім’я якого було візитною карткою усієї медицини району, Петру Михайловичу Адермаху виповнилося б 85 років. А 25 жовтня минуло 15 років, як його вже нема серед нас. Він не дожив до свого 70-річчя всього три тижні. 23 грудня 2003 року вулицю Шкільну у Щирці перейменовано на вулицю П. Адермаха.

17 листопада у Щирецькій ЗОШ №2 І-ІІІ ст., яка знаходиться на вул. П. Адермаха 22, відбувся вечір пам’яті цієї неординарної людини.

Народився Петро Михайлович у селі Підсадки біля Поршни. Виріс в атмосфері любові до всього українського, гаслом усієї родини були слова «Бог і Україна». Співаючи дитиною разом з батьками у церковному хорі, мріяв стати священиком. Але доля розпорядилася по-іншому. У семирічному віці захворів на остеомієліт, у нього почала псуватися кістка. Багато часу вимушений був перебувати у лікарні, де став уже «своїм». Жартуючи, професор Середницький напророчив хлопцеві: «З тебе буде добрий лікар!» Вчився самотужки, екстерном здавав екзамени і у 1955 році закінчив Львівську школу №34 з хорошим атестатом, вступив у Львівський медичний інститут. За нього раділа уся родина, а особливо мама, материнське серце якої не раз стискалося від болю за сина, який стрибав на милицях. У 1961 році став лікарем-педіатром, а у 1971 році перекваліфікувався за потребою часу на лікаря-отоларинголога. Працював спочатку у Турці, Дашаві, Стрию, Самборі, Пустомитівській поліклініці, а згодом у Щирці. Сюди ще довго приїжджали люди із Турківщини і Самбірщини до лікаря Адермаха за кваліфікованою допомогою. Тут, у Щирці, жив і працював до останнього свого дня, а поховати заповів себе біля батьків.

У Щирці живе сім’я сина Петра Михайловича, у Наварії – дружина Богдана Іванівна зі сім’єю дочки.

Живучи у бурхливий час, Петро Михайлович Адермах був активним учасником усіх політичних подій нашої області, району, селища; обирався депутатом районної і селищної рад. Був активним організатором і учасником Товариства української мови ім.Т.Шевченка в районі  і в селищі, а з 1996 року був обраний незмінним головою осередку «Просвіта» ім.Т.Шевченка у Щирці. Дуже любив співати і був старостою Народного хору «Черемшина». На вечорі пам’яті у виконанні вчителів школи Даць О.С., Сениш Л.Р та Книша П.М. прозвучали улюблені пісні Петра Адермаха.

11 жовтня 2009 року у Щирці відкрито Музей пам’яті жертв сталінських репресій – це здійснилася мрія Петра Михайловича. Про події, які відбувалися на теперішній території музею, лікар Адермах написав вірш-баладу «Розповідь трактора», який прочитав учень 10-го класу Лев Андрій. У виконанні учениці 10 класу Голови Юлії прозвучав вірш  П. Адермаха «На роковини Шевченка». Кіндій Ірина та Кушнір Марія (учениці 9-Б класу) прочитали вірш Романа Мазія, присвячений П.М. Адермаху, «Злет», Гнат Марта та Костецька Уляна – «Пам’яті просвітянина» Зиновія Гаєцького, пані Мирослави Грундас «На похороні Петра Михайловича»  - Кузів Богдан (учень 9-А класу).

Запрошені на вечір пам’яті гості: Гаєцький З.І., голова районного осередку «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Кулинич Н.М. та Пасіцька М.С., голова та секретар Щирецького осередку «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Адермах І.А., лікар-педіатр, невістка Адермаха П.М., Пижик Г.М., директор школи та колишня сусідка - поділилися спогадами про цю незвичайну людину, друга, свекра.

На завершення вечора у виконанні вокальної групи учнів 8-го та 5-А класів, учнів школи, вчителів та гостей прозвучала пісня-гімн «Червона калина»,  як данина світлій пам’яті Петра Михайловича Адермаха.

Педагог-організатор Щирецької ЗОШ №2 І-ІІІст. Доскоч Г.В.