Сторінки

21 листопада 2017


18 листопада 2017 року нашому краянину, людині, яка була для усіх прикладом людяності, порядності, авторитету, лікарю, ім’я якого було візитною карткою усієї медицини району, Петру Михайловичу Адермаху виповнилося б 85 років. А 25 жовтня минуло 15 років, як його вже нема серед нас. Він не дожив до свого 70-річчя всього три тижні. 23 грудня 2003 року вулицю Шкільну у Щирці перейменовано на вулицю П. Адермаха.

17 листопада у Щирецькій ЗОШ №2 І-ІІІ ст., яка знаходиться на вул. П. Адермаха 22, відбувся вечір пам’яті цієї неординарної людини.
Народився Петро Михайлович у селі Підсадки біля Поршни. Виріс в атмосфері любові до всього українського, гаслом усієї родини були слова «Бог і Україна». Співаючи дитиною разом з батьками у церковному хорі, мріяв стати священиком. Але доля розпорядилася по-іншому. У семирічному віці захворів на остеомієліт, у нього почала псуватися кістка. Багато часу вимушений був перебувати у лікарні, де став уже «своїм». Жартуючи, професор Середницький напророчив хлопцеві: «З тебе буде добрий лікар!» Вчився самотужки, екстерном здавав екзамени і у 1955 році закінчив Львівську школу №34 з хорошим атестатом, вступив у Львівський медичний інститут. За нього раділа уся родина, а особливо мама, материнське серце якої не раз стискалося від болю за сина, який стрибав на милицях. У 1961 році став лікарем-педіатром, а у 1971 році перекваліфікувався за потребою часу на лікаря-отоларинголога. Працював спочатку у Турці, Дашаві, Стрию, Самборі, Пустомитівській поліклініці, а згодом у Щирці. Сюди ще довго приїжджали люди із Турківщини і Самбірщини до лікаря Адермаха за кваліфікованою допомогою. Тут, у Щирці, жив і працював до останнього свого дня, а поховати заповів себе біля батьків.
У Щирці живе сімя сина Петра Михайловича, у Наварії – дружина Богдана Іванівна зі сім’єю дочки.
Живучи у бурхливий час, Петро Михайлович Адермах був активним учасником усіх політичних подій нашої області, району, селища; обирався депутатом районної і селищної рад. Був активним організатором і учасником Товариства української мови ім.Т.Шевченка в районі  і в селищі, а з 1996 року був обраний незмінним головою осередку «Просвіта» ім.Т.Шевченка у Щирці. Дуже любив співати і був старостою Народного хору «Черемшина». На вечорі пам’яті у виконанні вчителів школи Даць О.С., Сениш Л.Р та Книша П.М. прозвучали улюблені пісні Петра Адермаха.
11 жовтня 2009 року у Щирці відкрито Музей пам’яті жертв сталінських репресій – це здійснилася мрія Петра Михайловича. Про події, які відбувалися на теперішній території музею, лікар Адермах написав вірш-баладу «Розповідь трактора», який прочитав учень 10-го класу Лев Андрій. У виконанні учениці 10 класу Голови Юлії прозвучав вірш  П. Адермаха «На роковини Шевченка». Кіндій Ірина та Кушнір Марія (учениці 9-Б класу) прочитали вірш Романа Мазія, присвячений П.М. Адермаху, «Злет», Гнат Марта та Костецька Уляна – «Пам’яті просвітянина» Зиновія Гаєцького, пані Мирослави Грундас «На похороні Петра Михайловича»  - Кузів Богдан (учень 9-А класу).
Запрошені на вечір пам’яті гості: Гаєцький З.І., голова районного осередку «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Кулинич Н.М. та Пасіцька М.С., голова та секретар Щирецького осередку «Просвіта» ім. Т.Шевченка, Адермах І.А., лікар-педіатр, невістка Адермаха П.М., Пижик Г.М., директор школи та колишня сусідка - поділилися спогадами про цю незвичайну людину, друга, свекра.
На завершення вечора у виконанні вокальної групи учнів 8-го та 5-А класів, учнів школи, вчителів та гостей прозвучала пісня-гімн «Червона калина»,  як данина світлій пам’яті Петра Михайловича Адермаха.

Педагог-організатор Щирецької ЗОШ №2 І-ІІІст. Доскоч Г.В. 




Немає коментарів:

Дописати коментар